Вы вошли как Гость | Группа "Гости "АнтиКризисные Идеи" интернет - газета Новомосковщины
Меню сайта
Прогноз погоды
Погода в Новомосковске
Валюта
Курсы наличного обмена на сегодня

Календарь
Наши Реквизиты
Архив записей
Наш опрос
Мини-чат
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

счетчик посещений
счетчик посещений статистика посещения интернет
купить Apple iPad

Страницы газеты

Главная » Статьи » «VIP-Земляки»

Йому дано ім'я "Родіон" на честь партизанського загону «Родина»

Зокрема, в Новомосковську народний артист РРФСР побував на землі, де раніше був дитячий будинок. У цьому дитбудинку Родіон Нахапєтов під час тяжкої хвороби матері прожив близько двох років. Також він відвідав у Новомосковську школу-інтернат, де поспілкувався з вихованцями, поділився спогадами про своє життя та творчий шлях. На пам’ять про зустріч діти отримали персональні автографи від зірки. Родіон Нахапєтов також відвідав унікальну пам'ятку козацького зодчества – Свято-Троїцький дерев'яний собор у Новомосковську.

У Дніпропетровську Родіон Нахапєтов побував у рідній школі № 34, де зустрівся з однокласниками, поспілкувався з учнями та вчителями школи. Народний артист пройшов по класах, де колись він сидів за партою. Учні та вчителі провели для Родіона Нахапєтова екскурсію шкільним музеєм. До речі, у цьому музеї є фотографії матері Родіона, яка працювала у цій школі вчителькою та була підпільницею у партизанському загоні «Родина». На згадку про школу діти та вчителі подарували Родіону Рафаїловичу фотоальбом, в якому зібрані його учнівські фото, фото його вчителів, однокласників.

Також наш земляк відвідав Палац культури машинобудівників. Саме у цьому Палаці розпочався творчий шлях народного артиста РРФСР.

«Я отримав багато радощів і вражень від цієї поїздки. Побачив однокласників. А зустріч з дітьми у новомосковській школі-інтернат та у рідній школі зачепила мене до сліз. Від них йшла дуже позитивна енергія доброти, щирості і гостинності. Опісля багатьох років я знов прогулявся по рідній вулиці Робочій, побачив будинок, де я жив. Це все нагадало мені не тільки про моє життя, але й про життя тих, хто мене оточував. Я безмежно вдячний губернатору Олександру Вілкулу за запрошення і теплий прийом. Завдяки цьому я відвідав свою рідну Дніпропетровщину», - сказав Родіон Нахапєтов.

«Мені дуже приємно, що Родіон Нахапєтов приїхав на святкування 80-річчя Дніпропетровщини. Це один із найвидатніших представників нашого регіону. Візит такого талановитого і видатного актора, режисера став подарунком для багатьох жителів області», – сказав Олександр Вілкул.

 «Я радий знайомству із губернатором Олександром Вілкулом. Дякую за запрошення на ювілей рідної землі. Моє дитинство та юність пройшли на Дніпропетровщині. Вже другий день я перебуваю в Дніпропетровській області. Видно, що в регіоні є дбайливий керівник. Мені приємно побачити рідну Дніпропетровщину через десятки років. Я впевнений в її майбутньому. Я із задоволенням спілкуюсь із земляками», – сказав Родіон Нахапєтов.

Під час зустрічі Родіон Нахапєтов і Олександр Вілкул обговорили можливості зйомок на Дніпропетровщині художнього фільму. Його сценарій Нахапєтов написав за спогадами своєї матері, яка була підпільницею у партизанському загоні «Родина» і саме на честь цього загону жінка назвала сина.

Також стало відомо, що Родіон Нахапєтов планує приїхати на Дніпропетровщину у травні 2012 року для презентації своєї книги.

             28 лютого 2012 року понад 500 шанувальників завітали на творчий вечір народного артиста РРФСР Родіона Нахапєтова у Дніпропетровському академічному театрі російської драми імені Максима Горького. Захід ініційований губернатором Олександром Вілкулом у рамках відзначення 80-річчя Дніпропетровської області.

На захід завітали понад 500 жителів Дніпропетровщини, зокрема, студенти Дніпропетровського державного театрально-художнього коледжу, Дніпропетровського училища культури, Дніпропетровської консерваторії ім. М. Глінки, актори та артисти Дніпропетровського академічного театру російської драми імені Максима Горького, Дніпропетровського державного академічного театру опери та балету, Дніпропетровського академічного українського музично-драматичного театру імені Т.Г.Шевченка, а також ветерани сцени, члени Національної спілки театральних діячів України.

Родіон Нахапєтов розповів глядачам про своє життя, поділився спогадами про матір, дитинство та розповів про творчий шлях. Потім творчий вечір зірки кінематографа пройшов у формі бесіди. Кожен глядач мав можливість поставити питання народному артисту, який із задоволенням відповідав дніпропетровцям.

Також у рамках творчого вечору виконавчий директор Дніпропетровського обласного товариства вірменської культури ім. Григора Лусаворича Анаїда Арзуманова подарувала Родіону Нахапєтову від імені вірменської спільноти Дніпропетровщини унікальну книгу «Вірмени Дніпропетровщини: історія та сучасність». Окремі сторінки видання присвячені життю та діяльності відомих діячів, які зробили свій вагомий внесок у розвиток області, в тому числі Родіону Нахапєтову. Зокрема, книгу «Вірмени Дніпропетровщини: історія та сучасність» видано з нагоди святкування 80-річчя області у рамках проекту зі створення серії книг «Національні культури Дніпропетровщини». Проект реалізується за підтримки голови облдержадміністрації Олександра Вілкула.

Родіон Нахапєтов подякував дніпропетровцям за теплий прийом та цікаву зустріч.

«Я вітаю Дніпропетровщину з прекрасним ювілеєм. Бажаю регіону подальшого розвитку й процвітання, а жителям – міцного здоров'я та злагоди. Дякую організатором мого візиту та губернатору Олександру Вілкулу за теплий прийом. Бути на Дніпропетровщині – це велике свято для мене», - сказав Родіон Нахапєтов.

 «Я з радістю повернувся на рідну Дніпропетровщину через 30 років. Це знакова подія в моєму житті. Дякую губернатору Олександру Вілкулу за запрошення та можливість побувати на рідній землі і поспілкуватися з земляками», - сказав Родіон Нахапєтов.

28 лютого розпочнуться зйомки фільму про життєвий і творчий шлях Родіона Нахапєтова в циклі передач телевізійного проекту «Свої», присвяченому 80-річчю Дніпропетровської області. У програмі візиту кіноактора заплановано зустрічі із політиками.

Управління преси та інформації облдержадміністрації

СПРАВКА от "АКИ":  

Родион Нахапетов родился 21.01.1944, г Пятихатки, Днепропетровской области.

Народный артист РСФСР (1985), лауреат Всесоюзного кинофестиваля в ниминации «Премии за актерскую работу» (1968, за роль в фильме «Пароль не нужен»), обладатель Серебряной медали им. А.П.Довженко (1984, за фильм «Торпедоносцы»), лауреат Государственной премии (1985, за роль в фильме «Торпедоносцы»).

Родион Нахапетов - один из поколения, рожденного во время войны. Не просто видевшего войну, но впитавшего военное время с молоком матери. Мама Родиона Нахапетова - Галина Антоновна Прокопенко в годы войны была членом подпольной организации «Родина». 21 января 1944 года в городе Пятихатки, где стояла линия обороны она родила сына и дала ему имя - Родина, в честь подпольной организации.

В школе друзья называли для краткости Радиком. Позднее, когда Нахапетов получал паспорт, в паспортном столе Днепропетровска последнюю букву убрали и, посчитав что слово «родина» женского рода, записали имя как «Родин», то есть мужского рода. После съёмок в картине «Первый снег» редактор, просматривая титры, решил что это ошибка и исправил «опечатку», вписав «недостающую» букву. Так Родина Нахапетов стал Родионом Нахапетовым.

В 1999 году выходит книга воспоминаний Родиона Нахапетова – «Влюбленный». В ней, Родион опубликует воспоминания своей мамы, о ее переходе через линию фронта, о своем участии в подпольной организации.

До пяти лет Родион жил у бабушки, так как мама работала учительницей в дальнем селе. Затем они с мамой переехали в Днепропетровск, где, к сожалению, она заболела туберкулезом и практически не вставала с постели. В школе, где работала мама, понимали, что Родиона необходимо куда-то пристраивать, чтобы он не заразился. Так он оказался в детском доме, где прожил два года. Но как только позволило здоровье, мама забрала Родиона домой в свою комнату. У них наконец-то появился свой угол.

Как талантливый педагог, она старалась избавить сына от вредных привычек приобретенных в детдоме. Благодаря ей, он увлекся научно-фантастической литературой, затем она привела его в судостроительный кружок. Ну а затем случай привел его в драматический кружок при Дворце культуры, где он получил первые навыки игры. Участие в спектаклях драматического кружка, встречи с настоящими звездами кино Мариной Ладыниной, Борисом Андреевым, Сергеем Бондарчуком повлияло на выбор профессии Родиона.

Поступал Родион Нахапетов во ВГИК, на курс Юлия Райзмана. А вот экзамены принимал Сергей Герасимов, так как Юлий Райзман был занят съемками. Исполнение отрывка из «Детства» Максима Горького очень понравилось Сергею Герасимову. Так шестнадцатилетний Родион стал студентом первого курса.

Учился Родион хорошо, преподавателям нравилось серьезное и уважительное отношение к предметам. Во ВГИКе Родион сразу привлек к себе внимание студентов режиссерских мастерских. С ним было интересно работать. Он легко и естественно импровизировал, умел добиться максимальной выразительности.

Поэтому заканчивая актерский факультете, Родион Нахапетов уже имел для защиты диплома роль, сыгранную в фильме В Шукшина «Живет такой парень». Именно в этой первой большой кинороли у Родиона проявилась в индивидуальности внутренняя сдержанность, сжатая пружина, сила. Готов был к выходу на экран и другой фильм с участием Нахапетова – «Первый снег» режиссеров Бориса Григорьева и Юрия Швырева.

Тогда же он снялся и в фильме о молодёжи шестидесятых «Мне двадцать лет» (другое название — «Застава Ильича») режиссёра Марлена Хуциева.

С первой же кинороли в характере актёра проявились индивидуальность и внутренняя сдержанность и сила. К изучению характера своих героев Родион Нахапетов изначально подходил как зрелый профессиональный актер.

Так, для органичного вливания в образ В.Ленина в дилогии режиссёра Марка Донского «Сердце матери» (1965) и «Верность матери» (1966), в которой сыграл три разновозрастные роли Владимира Ленина — юного, молодого и зрелого, Родион перечитал ряд ленинских статей и книг.

Эта работа послужила экзаменом на профессиональную и человеческую зрелость актёра.

Популярность и зрительская любовь к Родиону Нахапетову пришла после актерской игры в снятых на киностудии «Узбекфильм» фильмов «Нежность» (1966) и «Влюблённые» (1969) режиссёра Эльёра Ишмухамедова. В трёх новеллах фильма «Нежность» Нахапетов (Тимур) трогательно, но без слащавости играет неразделенную, внезапно и трагично оборвавшуюся любовь-предчувствие.

В последовавшем вскоре фильме «Влюблённые» Родион играет пожарного-взрывника, которого авторы фильма наделили некоторыми биографическими данными самого Родиона Нахапетова и дали ему прежнее имя актера — Родин.

Именно после этих работ за актёром закрепилось амплуа немногословного интеллигентного молодого человека 1960-х годов, в определённом смысле героя своего времени.

За роль разведчика Максима Исаева в фильме «Пароль не нужен» режиссеров Бориса Григорьева и Юрия Швырева Родиону Нахапетову была присуждена премия Всесоюзного кинофестиваля 1968 года.

В исполнении Р. Нахапетова зрителям запомнилась роль темпераментного революционера — левого экстремиста Бенедикто из вымышленной латиноамериканской страны в остросюжетном фильме «Это сладкое слово — свобода!» (1972) режиссёра Витаутаса Жалакявичуса.

Особую популярность и зрительскую симпатию Родион Нахапетов получил исполнив роль кинооператора Виктора Потоцкого в историко-приключенческой драме Никиты Михалкова «Раба любви» (1976). Несомненной актёрской удачей является роль мужественного морского лётчика, старшего лейтенанта Александра Белоброва в героической киноповести — фильме «Торпедоносцы» (1983) режиссёра Семёна Арановича. За эту работу Нахапетов был удостоен Серебряной медали имени Довженко и Государственной премии СССР.

С 1978 года - актер и режиссер киностудии «Мосфильм». С 2003 года Родион Нахапетов живет и работает в США и России.

Категория: «VIP-Земляки» | Добавил: Gross (29.02.2012)
Просмотров: 599 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]