ЗМІНА ГРОМАДЯНСТВА: ЯКИМ ЧИНОМ?
 Питання громадянства
України регулюються Конституцією України, Законом України «Про громадянство
України» та Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання
організації виконання Закону України «Про громадянство України» (у редакції
Указу Президента України від 27 червня 2006 року № 588).
Підстави набуття громадянства України іноземцями або особами без
громадянства визначаються індивідуально, залежно від місця народження,
походження, проживання, родинних зв’язків тощо.
Зокрема, особа може набути громадянство України в спрощеному порядку за
територіальним походженням відповідно до статті 8 Закону України «Про
громадянство України», або шляхом прийняття до громадянства України відповідно
до статті 9 зазначеного Закону.
Так, відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство
України» на набуття громадянства України за територіальним походженням має
право особа (іноземець, який подав зобов’язання припинити іноземне
громадянство, або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один з її
батьків, дід чи баба, рідні (повно рідні та неповно рідні) брат чи сестра, син
чи дочка, онук чи онучка народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991
року на території України, а також її неповнолітні діти.
Рішення про набуття громадянства України за територіальним походженням
приймають органи внутрішніх справ України в термін до 3-х місяців.
Умовами прийняття до
громадянства України (відповідно до ст.9 Закону) є:
1) визнання і дотримання
Конституції України та законів України;
2) подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без
громадянства) або зобов’язання припинити іноземне громадянство (для іноземців);
3) безперервне проживання на законних підставах на території України протягом
останніх п’яти років. Ця умова не поширюється на іноземців чи осіб без громадянства,
які перебувають у шлюбі з громадянином України понад два роки, і на іноземців
чи осіб без громадянства, які перебували з громадянином України понад два роки
у шлюбі, що припинився внаслідок його смерті.
Для осіб, яким надано статус
біженця в Україні чи притулок в Україні,
термін безперервного проживання на законних підставах на території
України встановлюється на три роки з моменту надання їм статусу біженця в
Україні чи притулку в Україні, а для осіб, які в’їхали в Україну особами без громадянства, - на три роки з моменту в’їзду в Україну;
4) отримання дозволу на імміграцію;
5) володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для
спілкування. Ця умова не поширюється на осіб, які мають певні фізичні вади
(сліпі, глухі, німі);
6) наявність законних джерел існування. Ця умова не поширюється на осіб, яким
надано статус біженця в Україні або притулок в Україні.
До громадянства України
не приймається особа, яка:
1) вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;
2) засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо
тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості);
3) вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством
України тяжким або особливо тяжким злочином.
Ухвалення рішень про прийняття до громадянства України відповідно до ст.9
цього Закону та видання відповідних указів належить до повноважень Президента
України. Загальний строк розгляду заяв про прийняття до громадянства України не
повинен перевищувати одного року з дня їх надходження. В.Г.Підгорна, начальник
ВГІРФО Новомосковського
МВ ГУМВС
| 
